Фіва Кенхрейська: перша диякониса

Пам’ять святої Фіви, диякониси Кенхрейської, в православному календарі припадає на 3 вересня. Ця жінка побіжно згадується в посланні апостола Павла до Римлян. На самому початку останньої, 16-ї глави автор пише: “Поручаю вам Фіву, сестру нашу, дияконису церкви Кенхрейської. Прийміть її для Господа, як личить святим, і допоможіть їй, в чому вона матиме потребу у вас, бо і вона була помічницею багатьом і мені самому” (Рим. 16, 1-2).

Із цього уривочка випливає, що Фіва здобула авторитет своїми добрими справами. Вона допомагала іншим, це стало її служінням. Завдяки взірцевому життю та відданості Церкві отримала похвалу від апостола, котра й зберегла її ім’я для церковної історії. Вірогідно, що саме Фіві було доручено привезти до Риму лист від Павла.

Рядки апостольського послання – перше місце Нового Завіту, де згадується жінка-диякон. Свята Фіва – перша з канонізованих дияконис Христової Церкви.

Якщо ти отримала в спадок жіночу природу, тобі можливо сягати й апостольських успіхів. Так колись і Фіва, яка прийняла вчителя всесвіту і стала йому заступницею, була жінкою, співучасницею твоєю в тій же самій природі, проте вона настільки засяяла, що той святий, гідний небес і більший за всіх апостолів, прославив її.
свт Іоанн Золотоустий

Щодо функцій дияконис у давнину існує чимало версій, як і поглядів на відродження цього інституту в наш час. Однак незаперечним лишається факт діяльного вияву Фівою християнської віри та заохочення апостолом Павлом активності жінок у Церкві.

У цьому місці апостол своїм авторитетом навчає, що й жінки можуть поставлятися на церковне служіння. На це служіння повинні поставлятися ті з них, котрі б допомагали багатьом і своїми добрими справами заслуговували навіть апостольської похвали”, – тлумачить послання до Римлян давній богослов Ориген.

Ти бачиш, наскільки поважає Фіву, якщо згадав про неї ще до всіх і назвав сестрою, а називатися сестрою Павла – справа чимала. Сказав і про посаду її, назвавши служителем. Як же не блаженна Фіва, як скоро удостоїлася такого свідоцтва від Павла і була спроможна допомагати самому Павлу, вчителю всесвіту? Це вінець всіх її досконалостей”, – пояснює у своїх бесідах святитель Іоанн Золотоустий.

Разом із Фівою в церковній пам’яті збережені Кенхреї. В ту добу – це східний порт міста Коринф, розташований в 11 км від одного з найбільш розвинених полісів Середземномор’я та відомого вже з античності християнського центру. Сучасники називали Кенхреї велелюдним місцем і надійною гаванню для кораблів – порт був добре захищений і мав два великі причали.

У Коринфі апостол Павло прожив чимало часу та сформував потужну громаду, до якої потім написав два послання, а з Кенхреї він вирушив у подальші мандри. Згодом у IV ст. порт було зруйновано землетрусом, зараз це наполовину затоплена водою Саронічної затоки пам’ятка археології. А Коринф досі існує – як і колись, на стратегічно важливому перешийку між півостровом Пелопонес і материковою Грецією.